Попередження: дане завдання просуває незаконну діяльність та вживання наркотиків і може спричинити шкоду здоров'ю та життю. Отже, не будьте залежними від неправильних речей та робіть розумні вибори.
Ех, братішки і сестрички, я тут розповім вам історію про те, як я одного разу купила закладки, але якби знати, що тоді станеться, то я б ніколи не ризикнула. Дійсно, це було таке щось неймовірне та незвичайне, що я все ще не можу повірити, що це сталося зі мною. Отже, сідайте зручніше, мої друзі, і слухайте мою історію.
Все почалося з того, що я почула від своєї однокласниці про закладки - ці дивовижні речі, які можуть перенести тебе в інший світ. Вона розповідала, як вона замутила собі незабутню вечірку, де всі вони були вимордовані і бігали по радуги, сміючись безупинно. Я, звісно, почула попутку і вирішила спробувати цю "радість життя" на власній шкурі.
Так от, я зібрала свої останні гроші та вирушила на промисловий район, де, за слухами, можна придбати найкращі закладки у місті. Знайшовши правильний куток, я придивилася до нерозрізненної толпи людей, серед якої гуляли наркомани, ділові люди та звичайні патрульні. Деякі жадаючі з доброю партією закладок розмовляли з швидкими хлопцями у капелюхах.
Я наблизилася до одного з цих хлопців у капелюсі і спитала його, які закладки у нього є. Він посміхнувся та показав мені пластинку з різнокольоровими таблетками. Моя душа заплескала від радості, і я негайно зрозуміла, що це щось особливе.
Я спробувала закладки, коли повернулася додому до своєї кімнати. Відкривши пляшечку з водою, я швиденько взяла одну з них та здавила в порошок на ліжку, використовуючи замість трубки свою знайому пластикову стравацьку трубку. Потім я вдихнула цей порошок, немов зачарована, і зіп'ятерилася в очах.
Світ навколо мене перетворився на неймовірну суміш кольорів та звуків. Я бігла по вулицях, насолоджуючись кожним кроком, ніби пливучи у морі радуги. Все навколо було настільки красивим, що я почала засмагати від радості. Моє серце билось так сильно, що мені здалося, ніби воно зараз вискочить з мого грудей.
Але, як кажуть, усе гарне колись закінчується. Згадавши про решту світу, я повернулась додому, але моя радусть не зникла. Я вирішила замутити справжню вечірку в своїй кімнаті і запросити своїх друзів. Розкуривши свою плойку, я включила круті треки та почала радостно танцювати під звуки електронної музики.
Я змахнула руками навколо, заповнюючи свій простір блискітками та музикою. Це було незбагненне щастя, і я повільно занурювалася в свій особистий рай, де не було місця для неприємностей та проблем.
Проте, з часом я почала розуміти, що закладки - це щось більше, ніж просто одноразовий кайф. Їхня сила почала булліті мене із середини, творячи муку та залежність, якої я ніколи не очікувала. Вони стали частиною мого щоденного життя, коли я шукала постійної радості та втечі від реальності.
На моє щастя, я розуміла, що це небезпечна гра з вогнем, і вирішила зупинитися. Мені довелося пройти через безкраї муки, аби звільнитися від залежності, але я знаю, що це було правильне рішення. Слова гердос, крэка та мука вже не асоціюються з радістю, але з пусткою та втратою.
Отже, мої друзі, не погоджуйтесь на такі моменти, які можуть знищити ваше життя. Не падайте під вплив закладок та інших наркотиків. Життя - це прекрасний дар, і ми повинні його цінувати, не залежно від того, як тяжко і боляче буває іноді. Будьте мужні та здійснюйте свої мрії, але робіть це чистими і здоровими шляхами. Завжди пам'ятайте, що дійсність - це найкращий наркотик, який ми можемо мати. Живіть своїм життям, а не втрачайте його в світі штучної радості!
Алёша скрутил сигарету и глубоко затянулся, выпуская облако дыма. Он сидел на скамейке в скверике, окруженный своими товарищами по несчастью – гопниками, наркоманами и просто бездельниками. Всем им было по барабану на законы и порядки, им лишь бы забыться в своих собственных грязных мыслях и сделать так, чтобы время проплывало быстрей.
«Ну, ребят, слушайте, недавно у меня случилась история, что вы не поверите – я купила экстази! Да что там, я даже научилась шить растаманские футболки!» – Маша воскликнула, заводясь от ожидания восхищенной реакции своих товарищей.
– Чё, Маш, ты шуткушки выдумываешь? – спросил Александр, большой и угрюмый парень, известный в узких кругах как Стрем.
– Ну чо ты, Стрем, сразу во фракцию разбежался? – Маша с сарказмом посмотрела на Стрема и затянулась сигаретой.
– Давай, рассказывай, Маш, хочу услышать детали! – протянул Юра, оскаленно улыбаясь и размахивая своей поношенной шапкой.
– Ну вот, блин, вы знаете, я тут недавно зашла в один клуб, да такой рейвчик, понимаешь. Все танцуют, все выпивают, и мальчишки вокруг ходят со своими забавами – закладками и кислоткой. Честно говоря, мне интересно было попробовать, как это все работает, – Маша рассказывала, подпрыгивая на месте от нетерпения.
Ребята с увлечением слушали Машу и покачивали головами. В их кругах ничто не было невозможным. Они были готовы пережить все, лишь бы почувствовать какое-то острые ощущения.
«Ну так вот, я купила эту экстази. Когда его попробовала, то просто растворилась в космосе! Все вокруг стало таким ярким и прекрасным, словно я погрузилась в сказку. Я танцевала и бегала по клубу, чувствуя себя самой счастливой девочкой на свете. Это был настоящий фейерверк эмоций!» – Маша горячо кивала, словно воспоминания о той ночи только что вернулись в ее память.
Внезапно Александр достал из кармана блистер и начал что-то там аккуратно делить на маленькие кусочки. Он кивнул в сторону Маши.
– Ну ты, Маш, знаешь, экалиптика, стрем, орех – это все было хорошо, но вот у меня есть спайс, который я улучшил с помощью гидрокодона. Уверен, это будет для тебя что-то новенькое!
– Чо за спайс, Алёш? – растерянно поинтересовалась Маша, сверкая глазами.
– Это такая курительная смесь, которая всю твою голову взорвет!» – Александр с гордостью представил свой новый товар.
Маша ощутила волну интереса и азарта – вот это, наверное, будет что-то по-настоящему невероятное! Она взяла из рук Александра небольшую порцию курительной смеси и ловко положила ее в масло. Затем она взяла курительную трубку и аккуратно вдохнула пару раз, чувствуя, как туман разносится по ее легким.
«Аааааа, кажется, я погрузилась в другое измерение!» – крикнула Маша, натужно пытаясь собрать мысли воедино.
Ребята уже злобно смеялись, наблюдая за Машей.
– Ну, давай, расскажи, Маш, как ты ушила эти растаманские футболки? – Юра, с трудом подавляя смех, попросил продолжения рассказа.
– Ха, это было после второго прихода! Я словно попала в неизведанный рай, где все вокруг было красочным и исключительно приятным. Я глазела на свои старые футболки и подумала – а почему бы и нет? Я возьму этот кусок ткани, нарежу пару круглых отверстий для головы и рук, и вот у меня уже растаманская футболка! Я нарядила ее и сама восхитилась своим творением!»
Ребята аплодировали и хохотали. Всем было по фигу, каким путем они идут – главное, чтобы они были вместе в этой грязной и беззаботной реальности.
«Знаешь, Маш, мы такие разные – ты с твоим экстази, я с моими закладками, – с улыбкой произнес Александр, подмигивая своей подруге, – но вместе мы настоящая команда, способная покорить весь мир!»
Маша улыбнулась и кивнула. В их сложной реальности они находили друг друга, поддерживая, понимая и принимая. И азарт, который они получали от своих опытов, словно разжигал огонь в их душах и чувствах. Своими похождениями они создавали особенный мир, где границы ломались от наркотического опьянения и неограниченного воображения.
Их молодежный сленг и красочные истории привлекали новых единомышленников, готовых присоединиться к их неразумным похождениям. Ведь они знали, что в этом мире себя просто так не найти – нужно быть настоящими, бескомпромиссными и готовыми потеряться во вселенной своих наркотических фантазий.